23 серпня – День Державного прапора України

Для кожного з нас синьо-жовтий Стяг давно вийшов за межі офіційних державних атрибутів. Це не лише поєднання кольорів неба та жита — це барви нашої боротьби, свободи та нашого дому.

Сьогодні український Прапор — на броні захисників, на шевроні біля серця, на залишках спалених, але не скорених будинків, у дитячому малюнку, вивезеному з окупації чи надісланому татові на фронт.

Наш Прапор — це нагадування про те, що ми є, ми вистоїмо, переможемо і повернемо кожне своє місто й село.

У цей день ми висловлюємо глибоку вдячність усім, хто під синьо-жовтим Стягом щодня обирає шлях сміливості, честі та вірності своєму народові:

Дякуємо тим, хто тримає фронт: узявши до рук зброю, ви робите все, аби наш Прапор гордо майорів над звільненою землею.

Чекаємо на тих, хто в полоні: для вас синьо-жовтий Стяг має стати першим, що ви побачите, повертаючись додому. Ми пам’ятаємо про кожного й боротимемося за ваше звільнення.

Схиляємо голови перед тими, хто віддав життя, і обіймаємо серцем тих, хто не дочекався рідних: наша вдячність вам — у вічній пам’яті про цей високий чин та у продовженні нашої спільної справи.

Ми не втрачаємо віри: наша стійкість, тихі молитви та щоденна праця бережуть наш дім та дають наснаги тим, хто на передовій.

Нехай наш Прапор майорить над вільною Україною, береже тепло кожної домівки та відгукується гордістю в кожному серці!