Новели виконавчого провадження: детальний аналіз Закону України № 4833-IX

07 квітня 2026 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 4833-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» (далі — Закон). 

Основна частина його положень набирає чинності 23 жовтня 2026 року.

Він вносить значну кількість змін до Закону України «Про виконавче

провадження», зокрема щодо виконавчих документів, відкриття провадження, електронного документообігу, інформаційної взаємодії, реалізації майна та Єдиного реєстру боржників.

Цей Закон запроваджує масштабну цифровізацію виконавчого

провадження та оптимізує процедуру виконання судових рішень. Тому

цифровізація є не самостійною метою, а інструментом підвищення

оперативності виконання рішення.

Його основна мета – зробити виконавче провадження більш

оперативним, цифровізованим та ефективним, насамперед шляхом

автоматизації обміну інформацією про майно і кошти боржника та спрощення процедури їх виявлення й стягнення.

Цифровізація у виконавчому провадженні

Закон розширює можливості електронної взаємодії автоматизованої

системи виконавчого провадження з державними інформаційними системами та реєстрами, зокрема щодо:

– рахунків та електронних гаманців боржників;

– цінних паперів, що існують в електронній формі;

– нерухомого майна та майнових прав;

– транспортних засобів;

– відомостей, необхідних для виконання рішень;

– даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного

реєстру боржників.

Автоматизований арешт коштів

Відповідно до цього Закону звернення стягнення на кошти, що знаходяться

на рахунках / електронних гаманцях у банках або інших фінансових установах, передбачає автоматизоване:

1) отримання інформації про рахунки / електронні гаманці боржника;

2) накладення виконавцем арешту на кошти / електронні гроші боржника;

3) списання коштів з рахунків боржника / списання електронних грошей з

електронних гаманців боржника.

Тобто фактично автоматизований арешт коштів розширився від арешту до

повноцінного автоматизованого пошуку інформації про кошти боржника та їх подальшого автоматизованого списання.

Примусове стягнення поширюється на: електронні гроші та електронні

гаманці; рахунки в небанківських надавачів платіжних послуг та платіжних установах; платіжні сервіси та інших платформи.

Емітенти електронних грошей та платіжні установи зобов’язані за запитом

виконавця або автоматично через систему надавати інформацію про наявність коштів, а також за постановою виконавця виконувати обмін електронних грошей на фіатну валюту та перераховувати її на депозитно-спеціальний рахунок виконавця.

Особливості звернення стягнення на кошти, розміщені на строкових

депозитах

Внесено зміни у статтю 48 Закону, зокрема розміщення коштів боржника

на вкладних (депозитних) рахунках не перешкоджає зверненню стягнення на них. Після отримання банком постанови про арешт коштів боржника,

розміщених на вкладних (депозитних) рахунках, не допускається продовження строку дії договору банківського строкового вкладу.

Зміни унеможливлюють «заморожування» боржниками коштів на

депозитних рахунках. Якщо особа перебуває в Єдиному реєстрі боржників

(ЄРБ), банкам забороняється автоматично або за заявою боржника

продовжувати строк дії депозитних договорів. Після закінчення строку вкладу кошти не повертаються боржнику, а за запитом виконавця спрямовуються на погашення заборгованості.

Єдиний реєстр боржників (ЄРБ)

Закон передбачає спеціальні правила щодо виключення з Реєстру окремих

категорій боржників, зокрема, передбачені спеціальні умови для: банків — у визначених випадках; системно важливих банків; інших банків із

заборгованістю в межах установлених законом сум.

Для системно важливих банків встановлено поріг 50 млн грн, для інших

банків — 20 млн грн, із передбаченим законом винятком, якщо відповідну

заборгованість не стягнуто протягом двох місяців з дня відкриття провадження.

Перевірка відомостей в Єдиному реєстрі боржників під час операцій з

майном

Під час вчинення визначених законом дій щодо відчуження майна,

зокрема продажу, дарування, передачі в заставу або перереєстрації

транспортного засобу, уповноважені органи та особи перевірятимуть відомості про власника в Єдиному реєстрі боржників.

У разі наявності відомостей про власника майна в ЄРБ, у вчиненні

відповідної реєстраційної дії буде відмовлено, про що виконавцю повідомлять не пізніше наступного робочого дня.

Відповідні механізми перевірки також передбачені у сфері депозитарного

обліку цінних паперів.

З введенням в дію цього Закону, відомості про боржників за виконавчими

провадженнями, що були відкриті до 5 січня 2017 року та перебувають на

виконанні на день набрання чинності цим Законом, підлягають внесенню до ЄРБ.

Захист єдиного житла окремих категорій боржників

Стягнення на єдине житло боржника тепер можливе лише у випадку, якщо

сума стягнення за виконавчим провадженням перевищує 50 мінімальних

заробітних плат (станом на 2026 — понад 432 тис. грн.).

До внесення змін цей поріг передбачав 20 розмірів мінімальних заробітних

плат, що станом на січень 2026 року складав борг у понад 172 тис. грн.

Проте, Закон доповнює прикінцеві та перехідні положення спеціальним

пунктом 10 13.

На період воєнного стану та протягом одного року після його припинення

або скасування передбачено особливий захист єдиного житла (включаючи

земельну ділянку, на якій розташоване таке житло) певних категорій боржників, які належним чином повідомили про свою належність до захищеної категорії, крім випадків:

1) якщо таке майно є предметом застави (іпотеки) за виконавчим

документом про звернення стягнення на заставлене майно;

2) відшкодування збитків та шкоди, завданих кримінальним

правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

Для цілей цього пункту захищеними категоріями є військовослужбовці

Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України

військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Національної гвардії України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України (крім військовослужбовців, яким призупинено військову службу або які під час дії воєнного стану самовільно залишили військову частину чи місце проходження військової служби або дезертирували).

Електронна взаємодія стає центральним механізмом виконання

Документи виконавчого провадження особам, які мають електронні

кабінети в ЄСІТС або відповідній підсистемі, надсилатимуться в електронній формі. При цьому документи мають доводитися до відома або надсилатися адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Процесуальні новації: Поновлення виконавчого провадження, стаття 37 1

До Закону України «Про виконавче провадження» введено окрему статтю

37 1 , яка встановлює самостійний механізм поновлення виконавчого

провадження після повернення виконавчого документа стягувачу за статтею 37.

Визначено вичерпний перелік підстав та строки для поновлення

виконавчих дій.

Поновлення можливе: за заявою стягувача; за заявою боржника; за заявою

прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; за заявою або повідомленням суду.

Після отримання відповідної заяви виконавець виносить постанову про

поновлення виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня.

Процесуальні новації: Наслідки погашення заборгованості за виконавчим

провадженням, стаття 39 1

Стаття 39 1 запроваджує автоматизований механізм для виключення

відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з

коштів/електронних грошей боржника, а також цінних паперів, що існують в електронній формі після повного погашення заборгованості.

Застосовується до виконавчих проваджень, у яких сума стягнення не

перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня відповідного року.

Закон прямо передбачає, що повідомлення про погашення заборгованості

формує автоматизована система виконавчого провадження. Повідомлення

надсилається відповідній установі в день його формування, а банк, інша

фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент

електронних грошей або депозитарна установа повинні здійснити зняття

арешту не пізніше наступного дня після його отримання.

Таким чином, після повного погашення заборгованості передбачено

перехід від ручного опрацювання окремих процедур до автоматизованої

взаємодії.

Зміни до статті 56: Порядок опису та арешту

Оновлена стаття 56 деталізує правила опису та зберігання арештованого

майна. Виконавець за потреби під час опису може обмежити право

користування майном, опечатати його чи передати на відповідальне зберігання.

Відновлення виконавчого провадження

Зміни також стосуються статті 41 Закону України «Про виконавче

провадження».

У визначених законом випадках, зокрема якщо суд визнав незаконною

постанову виконавця про закінчення виконавчого провадження або про

повернення виконавчого документа стягувачу чи скасував відповідну постанову, провадження підлягає відновленню.

Таке відновлення здійснюється постановою виконавця не пізніше

наступного робочого дня після одержання відповідного рішення.

Нормативно-правові акти, прийняті на виконання Закону № 4833-IX

Для реалізації положень Закону прийнято низку нормативно-правових

актів, зокрема:

– наказ Міністерства юстиції України від 21.05.2026 № 1337/5 «Про

затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.05.2026 за № 729/46123;

– постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2026 № 808 «Про

внесення змін до Порядку обліку, зберігання, оцінки вилученого митницями майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі його органам державної виконавчої служби і розпорядження ним»;

– наказ Міністерства юстиції України від 09.07.2026 № 1837/5 «Про

внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 16 квітня 2019 року № 1203/5», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.07.2026 за № 1024/46418;

– наказ Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від

30.06.2026 № 1739/5/348 «Про внесення змін до Порядку взаємодії органів

державної виконавчої служби та митниць під час передавання майна,

конфіскованого за рішеннями судів, та розпорядження ним», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.07.2026 за № 969/46363;

– наказ Міністерства юстиції України, Міністерства розвитку громад та

територій України від 10.07.2026 № 1863/5/1332 «Про внесення зміни до

Порядку інформаційної взаємодії між автоматизованою системою виконавчого провадження та Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.07.2026 за № 1035/46429;

– наказ Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ

України від 10.07.2026 № 1867/5/650 «Про внесення змін до Порядку взаємодії органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.07.2026 за № 1038/46432;

– наказ Міністерства юстиції України від 22.07.2026 № 1943/5 «Про

затвердження Порядку електронної інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним реєстром боржників як складовою автоматизованої системи виконавчого провадження», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.07.2026 за № 1060/46454;

– наказ Міністерства юстиції України від 29.07.2026 № 1998/5 «Про

внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції

України для реалізації Закону України від 07 квітня 2026 року № 4833-IX»,

зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.07.2026 за № 1108/46502;

– наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції

України від 21.08.2026 № 794/2145/5 «Про внесення змін до Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2026 за № 1205/46599.

Закон № 4833-IX є комплексним документом, який змінює окремі етапи

виконавчого провадження та посилює використання цифрових інструментів. Для громадян це означає поступовий перехід до більш автоматизованої взаємодії під час виконання судових рішень та інших рішень, що підлягають примусовому виконанню.