Рік роботи Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України: результати, за якими стоять люди

Безперервність послуг, нові можливості для громадян, підтримка військових і стабільна робота тисячі щоденних процесів. Перший рік Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України – це не про зміну назви та організаційної структури. Це про те, як ми  зберігаємо доступність юстиції для людей, посилюємо роботу установ у трьох областях і створюємо умови, за яких система працює навіть у складних обставинах.

23 жовтня виповнився рік від початку роботи Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Перехід від Івано-Франківського до Львівського управління відбувся без зупинки надання послуг. Для громадян це означало, що реєстрація актів цивільного стану, нотаріальні послуги, державна реєстрація, виконання судових рішень та інші напрями роботи юстиції продовжили працювати.

Водночас потрібно було налагодити фінансові й господарські процеси, забезпечити роботу територіальних підрозділів, сформувати команду та створити умови для подальшого розвитку послуг.

За рік управління об’єднало роботу підрозділів у Львівській, Волинській і Рівненській областях. За кожною цифрою цих підсумків – конкретна робота, від якої залежить, наскільки доступною є юстиція для громадян і наскільки впевнено почуваються фахівці, які щодня надають послуги.

Приміщення, техніка, організація роботи: щоб люди змогли отримати послугу, а фахівці – виконати свою роботу

Надання державних послуг починається задовго до того, як громадянин заходить до установи. Потрібні належне приміщення, справна техніка, зв’язок, доступ до інформаційних систем і організовані робочі процеси.

Протягом року управління уклало 126 договорів оренди нерухомості та 88 договорів відшкодування комунальних послуг, забезпечило необхідні закупівлі й договірну роботу, а також уклало договори на незалежну оцінку майна у виконавчих провадженнях.

Чотири державні нотаріальні контори переїхали до нових приміщень: Дрогобицька, Мостиська та Рава-Руська на Львівщині, Рожищенська – на Волині.

Для відвідувачів це означає можливість отримувати послуги в належних умовах. Для працівників – організовані робочі місця, необхідні для повноцінного виконання професійних обов’язків.

Окремо управління працює над розв’язанням питання приміщень для державних нотаріальних архівів. Досягнуто домовленості про оренду приміщення площею 1700 кв. м для Львівського державного нотаріального архіву, а також збільшено площі приміщення для Рівненського державного нотаріального архіву.

Це важливо для належного зберігання документів, з якими люди можуть звертатися навіть через багато років після оформлення правочину.

За підтримки міжнародних партнерів відремонтовано приміщення трьох відділів державної реєстрації актів цивільного стану — у Дрогобичі, Шептицькому та Львові. Вони також отримали комп’ютерну техніку й портативні зарядні станції.

Такі зміни мають цілком практичне значення: комфортніші умови прийому, кращі можливості для роботи з електронними сервісами та більше шансів продовжувати обслуговування навіть за перебоїв з електропостачанням.

Виконання судових рішень: за цифрами – кошти, які мають дійти до людей і держави

Один із найвідчутніших для громадян напрямів роботи юстиції – примусове виконання судових рішень.

Саме тут рішення суду має перетворитися на реальний результат: стягнуті кошти, виплачену заробітну плату, сплачені аліменти або надходження до бюджету.

За звітний період органи державної виконавчої служби трьох областей фактично виконали 176 549 виконавчих документів на суму 1 488 384 113 грн.

Зокрема, до бюджету стягнуто 892 577 011 грн, а заборгованість із заробітної плати погашена на суму 40 539 930 грн.

Окремий напрям – стягнення аліментів: за рік державні виконавці стягнули 1 715 584 785 гривень.

За кожним виконаним рішенням стоїть чиєсь очікування: працівника, який не отримав заробленого; дитини, яка має право на утримання; людини, яка роками домагається виконання рішення суду; громади, до бюджету якої повинні надійти кошти.

Тому ефективність виконавчої служби – це не просто статистика. Це питання довіри до правосуддя та спроможності держави забезпечити виконання рішень, які набрали законної сили.

Цифрова юстиція: менше зайвих кроків для громадян

Ми переконані: державна послуга має бути не тільки законною, а й зрозумілою та зручною. Що менше зайвих дій потрібно людині, то простіше їй вирішити своє питання.

2 жовтня 2025 року у Львові відкрився Цифровий офіс ДРАЦС – другий в Україні після Києва. Його створення стало одним із кроків до розвитку сучасних способів отримання послуг державної реєстрації актів цивільного стану.

За рік управління продовжило розвивати цифрові інструменти, які допомагають людям взаємодіяти з юстицією.

Що змінилося:

  • «Шлюб онлайн». Розвивається сервіс, завдяки якому пари можуть одружуватися дистанційно. Це особливо важливо для тих, хто перебуває далеко одне від одного, служить у війську або через життєві обставини не може скористатися традиційним форматом.
  • QR-коди для оплати. Їх упроваджено для оплати послуг ДРАЦС, державних нотаріусів і відділів державної виконавчої служби, зокрема державного мита, послуг та заборгованостей. Це спрощує оплату й допомагає уникати зайвих кроків.
  • Співпраця з громадами. Налагоджено взаємодію із 73 територіальними громадами Львівщини щодо надання послуг ДРАЦС через центри надання адміністративних послуг. Для мешканців громад це додаткова можливість отримати необхідну послугу ближче до місця проживання.
  • Оцифрування актових записів. Триває переведення записів цивільного стану, які зберігаються у відділах трьох областей, в електронний формат. Це важлива передумова для швидшого пошуку відомостей і зручнішої роботи з документами.

Ще один напрям цифровізації – доступ до інформації про нерухомість.

До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підключено всі 10 комунальних підприємств БТІ Львівщини, 4 із 8 підприємств Рівненщини та єдине відповідне підприємство на Волині.

Це дає змогу розширити можливості роботи з відомостями про нерухомість, зокрема в тих випадках, коли право власності оформлювали за документами на паперових носіях.

Для людини, яка продає житло, оформлює спадщину або підтверджує право власності, доступність таких відомостей має цілком практичне значення. Водночас конкретний порядок підтвердження прав залежить від обставин і наявних документів.

Безбар’єрність: право на послугу має бути в кожного

Доступність державних послуг – це не тільки зручне приміщення чи цифровий сервіс. Це ще й можливість людини отримати інформацію, поставити запитання та бути почутою незалежно від особливостей комунікації.

Львівське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України підписало два меморандуми про співпрацю:

  • з громадською організацією «Всеукраїнська асоціація перекладачів жестової мови та людей з інвалідністю»;
  • з Львівською обласною організацією Українського товариства глухих (УТОГ).

Мета співпраці – зробити послуги, інформацію та комунікацію доступнішими для людей із порушеннями слуху та/або мовлення в усіх напрямках роботи управління, його структурних і територіальних підрозділів, зокрема в Цифровому офісі ДРАЦС.

Підписання меморандумів створює основу для подальшої роботи над доступною комунікацією. Важливо, щоб людина могла самостійно з’ясувати, які документи потрібні, зрозуміти порядок отримання послуги та розв’язати своє питання без додаткових бар’єрів.

За підтримки міжнародних партнерів управління також працювало над створенням належних умов для обслуговування внутрішньо переміщених осіб і людей з інвалідністю.

Адже ми впевнені: безбар’єрність починається там, де державна установа не змушує людину пристосовуватися до незручної системи, а сама шукає способи зробити послугу доступною.

«НезвиЧАЙна реєстрація»: допомогти розібратися до того, як виникнуть проблеми

Зареєструвати громадську організацію, внести зміни до відомостей про неї або правильно оформити документи – завдання, у яких легко припуститися помилки, особливо якщо робиш це вперше.

Саме для практичної допомоги представникам громадського сектору працює ініціатива «НезвиЧАЙна реєстрація».

За рік у трьох областях відбулося 30 таких зустрічей:

  • Львівська область – 12;
  • Волинська область – 8;
  • Рівненська область – 10.

Фахівці консультують представників громадських організацій, допомагають розібратися з документами та пояснюють порядок реєстрації й внесення змін до відомостей.

Формат невимушеної розмови за чаєм чи кавою дає змогу спокійно поставити запитання, уточнити незрозумілі моменти й отримати практичну пораду до подання документів.

Це важливо не тільки для конкретної організації. Коли громадські об’єднання мають змогу правильно оформлювати документи та зосереджуватися на своїй діяльності, вони можуть повноцінно працювати з людьми, реалізовувати суспільно важливі ініціативи й розвивати громади.

Водночас управління забезпечує щоденну роботу у сфері державної реєстрації громадських формувань.

За звітний період через центри надання адміністративних послуг надійшло й було опрацьовано 319 пакетів документів.

Загалом проведено 4116 реєстраційних дій і спеціальних перевірок. Зокрема, зареєстровано, припинено або змінено відомості щодо:

  • 1246 громадських об’єднань та їхніх структурних утворень;
  • 273 профспілкових організацій;
  • 894 структурних утворень політичних партій.

Ці цифри відображають масштаб роботи, яка допомагає громадським організаціям, профспілкам і політичним партіям належно оформлювати свій правовий статус та підтримувати актуальність відомостей у державних реєстрах.

Команда юстиції: професійні люди, які забезпечують роботу системи

За кожною державною послугою стоїть фахівець. Від його компетентності, відповідальності та умов праці залежить, чи отримає людина належну допомогу.

Тому один із ключових напрямів першого року роботи управління – кадрова робота, професійний розвиток працівників і залучення майбутніх фахівців.

За звітний період управління провело 14 доборів, у яких взяли участь 248 кандидатів. Було укладено 374 трудові договори, а протягом звітного періоду призначено 631 працівника.

Ці показники характеризують різні кадрові процеси, які разом забезпечують формування та підтримку команди управління.

Окрема увага – співпраці із закладами освіти. Управління уклало понад 20 меморандумів і договорів про співпрацю, які охоплюють партнерства з освітніми установами, громадськими організаціями, професійними об’єднаннями та закладами охорони здоров’я.

Серед партнерів управління – такі установи й організації:

Заклади освіти:

  • Львівський національний університет імені Івана Франка;
  • Національний університет «Львівська політехніка»;
  • Львівський державний університет внутрішніх справ;
  • Київський університет права Національної академії наук України;
  • Волинський національний університет імені Лесі Українки;
  • Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького;
  • Національний лісотехнічний університет України;
  • Луцький національний технічний університет;
  • Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука;
  • Львівський кооперативний фаховий коледж економіки і права;
  • Техніко-економічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка»;
  • Рівненський кооперативний економіко-правовий фаховий коледж.

Громадські організації:

  • ГО «Захист ДЕРЖАВИ» – відокремлений підрозділ у Волинській області;
  • ГО «Всеукраїнська асоціація перекладачів жестової мови та людей з інвалідністю»;
  • Львівська обласна організація Українського товариства глухих (УТОГ).

Безпека та національний спротив:

  • Комунальне підприємство «Захист Львівщини» (Львівський обласний центр підготовки населення до національного спротиву);
  • КЗ “Рівненський обласний центр підготовки громадян до національного спротиву”.

Професійні об’єднання:

  • Рада арбітражних керуючих Львівської області.

Заклади охорони здоров’я:

  • Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний центр служби крові»;
  • Комунальний заклад «Рівненський обласний центр служби крові»;
  • Комунальне підприємство «Волинський обласний центр служби крові» Волинської обласної ради.

Співпраця з університетами та коледжами – це можливість показати студентам, як працює юстиція, дати їм практичний досвід і допомогти зробити усвідомлений вибір професії.

Протягом року управління організувало три ярмарки професій і дві зустрічі зі студентами Львівської політехніки та Львівського державного університету внутрішніх справ. Практику в установах пройшли 76 студентів.

Для майбутніх фахівців це можливість побачити роботу державної служби зсередини. Для управління – шанс залучати молодих спеціалістів, які розуміють сучасні вимоги до державних послуг і готові розвиватися в професії.

Не менш важливий напрям – навчання тих, хто вже працює в системі. Адже професійний розвиток команди – це постійна робота, а не разове навчання. Упродовж року працівники управління проходять тренінги, воркшопи, короткострокові та довгострокові навчальні програми, підвищують кваліфікацію й опановують нові підходи до роботи. Це допомагає краще орієнтуватися в змінах законодавства, впевненіше розв’язувати робочі питання та надавати людям фахові й актуальні послуги. Адже якість роботи юстиції значною мірою залежить від знань і навичок тих, хто щодня працює з громадянами.

Паралельно було організовано 38 навчальних і професійних заходів для державних реєстраторів: міжобласні та обласні семінари, навчання, консультації й робочі зустрічі. Ще 13 виїзних заходів дали змогу опрацьовувати проблемні питання безпосередньо на місцях.

Такі зустрічі потрібні не заради кількості проведених навчань. Їхнє завдання – допомогти фахівцям однаково розуміти законодавство, знаходити рішення у складних ситуаціях і не залишатися сам на сам із проблемами, які виникають у роботі.

А для громадян це означає кращі передумови для отримання фахової допомоги незалежно від того, до якого підрозділу вони звертаються.

І ще один важливий висновок, який ми зробили, живучи в умовах війни: безпека починається з підготовки. У межах співпраці з КП «Захист Львівщини», КЗ “Рівненський обласний центр підготовки громадян до національного спротиву” та ГО «Захист ДЕРЖАВИ» (відокремлений підрозділ у Волинській області) працівники управління здобували навички національного спротиву. Це можливість краще підготуватися до дій у складних і небезпечних обставинах та посилити власну готовність до викликів воєнного часу.

Підтримка Сил оборони України: внесок, який вимірюється не лише посадовими обов’язками

Повномасштабна війна змінила життя кожного українця. Державні установи також долучаються до підтримки оборонців, використовуючи можливості та ресурси, які можуть спрямувати на допомогу війську.

За рік для потреб Збройних Сил України передано 15 автомобілів, а також дизельне пальне, пиломатеріали, взуття, засоби зв’язку та інші матеріальні ресурси. 

Ще один надзвичайно важливий напрям підтримки – донорство крові. Загалом відбулося шість акцій на підтримку потреб військових у Львівській, Волинській і Рівненській областях

Донорська кров потрібна для лікування та порятунку поранених. Тому участь працівників юстиції в таких ініціативах – це конкретний внесок у допомогу тим, хто захищає країну.

Для команди це також можливість діяти разом заради спільної мети, яка виходить далеко за межі щоденних службових завдань.

Захист інтересів держави та контроль за дотриманням законодавства

Робота юстиції охоплює не лише надання послуг. Важлива її частина – захист інтересів держави в судах, контроль за дотриманням законодавства та реагування на можливі порушення.

Упродовж року працівники управління забезпечили позитивні результати у 21 судовій справі щодо представництва інтересів держави.

У межах виконання 35 доручень у справах, пов’язаних із можливими порушеннями Європейської конвенції з прав людини, зібрано необхідні факти й докази.

У сфері державної реєстрації розглянуто 68 скарг і підготовлено 541 документ у межах їх опрацювання.

Також проведено 1171 перевірку дотримання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

За цими показниками – робота, яка допомагає виявляти порушення, перевіряти законність рішень і забезпечувати належне застосування законодавства. Для громадян це важливо, оскільки законність дій державних органів та інших суб’єктів безпосередньо впливає на захист прав і законних інтересів.

Окремий напрям – контроль у сфері банкрутства. Робота в цьому напрямку має й безпосередній фінансовий результат. У межах роботи з арбітражними керуючими погашено заборгованість із заробітної плати на 24,07 млн грн. Ще 132,92 млн грн кредиторських вимог погашено підприємствами, які перебувають у процедурах банкрутства.

Погашення заборгованості із заробітної плати означає, що працівники отримують кошти, на які мають право. А виконання зобов’язань перед кредиторами допомагає забезпечувати дотримання їхніх законних майнових інтересів.

Саме в таких результатах видно практичне значення правового контролю: за процедурами, перевірками й документами стоять конкретні права та фінансові інтереси людей і організацій.

Готовність до зими: щоб установи продовжували працювати за будь-яких обставин

В умовах воєнного стану стабільна робота державних установ не може залежати лише від того, чи є електроенергія, тепло або безперебійний зв’язок.

Для громадянина, якому потрібно оформити документ, отримати консультацію чи розв’язати термінове питання, важливо знати, що установа працюватиме й тоді, коли виникають непередбачувані обставини.

Тому управління завчасно підготувало приміщення до зимового періоду, працює над забезпеченням резервного живлення та створенням пунктів незламності на випадок можливих перебоїв з електропостачанням та інших складних умов.

Також ми чітко усвідомлюємо, що не менш важливо забезпечувати стабільність усередині самої системи. Працівники вчасно отримують заробітну плату, установи – необхідні ресурси для роботи, а фахівці мають можливість систематично навчатися й підвищувати кваліфікацію.

Це може здаватися звичайною організаційною роботою. Але насправді саме вона створює основу для безперервного надання послуг, професійної роботи команди та готовності реагувати на нові виклики.

Перший рік – основа для подальшої роботи

Рік роботи Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України – це 12 місяців, протягом яких потрібно було одночасно забезпечувати щоденну роботу установ, розвивати сервіси, підтримувати працівників і шукати нові способи взаємодії з громадянами.

За цей час збережено безперервність надання послуг під час організаційного переходу, розвивалися цифрові інструменти, розширювалася співпраця з громадами, громадськими організаціями та закладами освіти, створювалися доступніші умови для відвідувачів. Працівники управління підтримували Сили оборони України, навчалися та продовжували виконувати свої професійні обов’язки в умовах війни.

Усі ці напрями об’єднує одна річ: за роботою юстиції стоять конкретні результати для людей.

Щоб громадянин міг отримати послугу без зайвих перешкод. Щоб рішення суду не залишалося лише на папері. Щоб людина з інвалідністю мала доступ до необхідної інформації. Щоб громадська організація могла належно оформити документи. Щоб працівник юстиції мав умови й знання для якісної роботи, а державна установа продовжувала працювати навіть у складних обставинах.

Це не означає, що всі питання вже розв’язані. Частина змін потребує подальшої роботи, а започатковані проєкти – розвитку.

Але перший рік дав основу для цього руху. І ми впевнено йдемо далі. 

Ми – це Львівське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, – фахівці, які працюють у Львівській, Волинській і Рівненській областях, щоб права громадян були захищені, державні послуги залишалися доступними, а юстиція була поруч тоді, коли вона потрібна.  Ми щодня працюємо для людей.

Поділіться інформацією